Подорожі до Чорного Лісу

2013 р.

У суботу, 26 жовтня, команда учнів 8 класу відправилася у малу наукову експедицію до Заказника загальнодержавного значення Чорного лісу. В екскурсії взяли участь 30 учнів, вихователь Козка В.В, вчитель фізичної культури Сіренко М.В., медична сестра Клейманова Т.В. та два екскурсоводи.

Мета експедиції:

  • Оглянути болото «Чорний ліс», а зокрема озеро Берестувате.
  • Познайомитись з місцевою флорою та фауною.
  • Дослідити окремі елементи природного заказника.
  • Розширити свої знання про видатні пам’ятки Кіровоградщини.
  • Окреслити актуальні проблеми навколишньої місцевості.
Наша подорож почалася з цікавої розповіді екскурсоводів. Ніна Ігорівна підготувала нас до оглядової екскурсії, розповівши про Чорний ліс. Це великий лісовий масив (близько 90 тис.га) в межах Олександрівського і Знам'янського районів Кіровоградської області.
Розташований на межі лісостепової та степової зони, на високому порізаному ярами плато між Інгулом та Інгульцем. В ньому переважають грабові діброви, по узбіччях з домішками ясена і береста.
Коли ми підійшли до болота «Чорний ліс» та озера Берестуватого, яке знаходиться в центрі нього, екскурсовод детальніше розповіла про цю місцевість. «Чорний ліс» — найпівденніше в Україні сфагнове болото, розташоване неподалік села Водяного довкола озера Берестуватого. На території болота зосереджені сфагнові мохи, хвощі, папороті й інша рослинність, характерна для Полісся, інших регіонів України і навіть Кавказу та Тибету, але не для Центральної України. Походження болота й озера пов'язане з накопиченням талої води в льодовиковий і післяльодовиковий періоди. Їх загальна площа — близько 16 га. Болото з1975 р. є гідрологічною пам'яткою природи — «Болото Чорний Ліс», з охоронною площею в 2 га. Пам'ятка природи відноситься до Богданівського лісництва (квартал 62). У центральній частині болота трапляються сплавини (плаваючі острови, що складаються з сфагнума, очерета, теліптериса, верби та інших болотних рослин). А саме озеро відоме тим, що досі не визначено його глибину; існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками та опалим листям. Вода в озері дуже холодна, і має майже однакову температуру у всі пори року, взимку не замерзає. В озері живе лише один вид риби — земляний карась.
Але найбільше нас вразила Бовтишська западина - геологічна структура в центральній частині Українського щита (північне крило). Розташована у верхів'ї річки Тясмин — правої притоки Дніпра, на межі Кіровоградської та Черкаської областей, поблизу села Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області. Западина має лійкоподібну форму глибиною до 600 м, ускладнену центральним підняттям. У плані ізометрична. Діаметр 24—25 км. Залягає в кристалічних породах щита і «похована» під їх товщею потужністю до 500 м. Її вивчення здійснювалося за кернами свердловин.
Більшість дослідників дотримується думки про метеоритне походження западини.
Кожен з охочих мав можливість взяти додому частинку давньої історії, у вигляді порід западини.
Крім того, що ми багато дізналися про цікаві місця нашої області та дослідили флору і фауну, нам вдалося ще й дуже гарно відпочити. В цьому нам допомогла Чорноліська лісна школа. На її території ми відвідали музей, та пообідали в затишній альтанці.
На мою думку, кожен з нас ще довго буде зберігати гарні враження від цієї експедиції та позитивні емоції від спілкування з природою.
Висловлюємо щиру вдячність нашим екскурсоводам, організаторам подорожі та працівникам лісової школи.

Бондаренко Юлія, учениця 8 класу

2009 р.

Кiлькiсть переглядiв: 569

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.