План роботи вихователя ГНТН (рекомендації)
Структура плану включає такі розділи:
I. Аналіз виховної роботи за минулий рік.
II. Цілі та завдання виховної діяльності.
III. Психолого-педагогічна характеристика класу.
IV. Основні напрями діяльності та справи класного колективу.
V. Індивідуальна робота з учнями.
VI. Робота з батьками.
VII. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.
І. Аналіз виховної роботи за минулий рік.
Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колективі, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи. Тому, користуючись Програмою аналізу виховної роботи у класі , об’єктивно оцінюєте реальні результати виховної роботи за минулий рік та робите описовий аналіз.
II. Цілі та завдання виховної діяльності.
Важливим є визначення цільових орієнтирів виховної діяльності педагога. Головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Обираючи мету, класні керівники повинні опиратися на підсумки індивідуальної та колективної аналітичної діяльності та спроектовані портрети учня і класу, а також дотримуватись вимог, які висуваються до цільових орієнтирів виховної діяльності, а саме:
1) бути спрямованими на розвиток особистості дитини, формування її інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння учнями цілісною системою знань про оточуюче середовище, практичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дійсності;
2) узгоджуватися із інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу і умовам його життєдіяльності;
3) забезпечуватися необхідними ресурсами для їхньої реалізації;
4) бути конкретними, чітко і ясно сформульованими;
5) сприйматися такими, яких складно, але можливо досягнути;
6) бути гнучкими, тобто придатними до коригування;
7) піддаватися діагностуванню.
У плані роботи вихователя поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.
Можна орієнтуватися на таку схему логічного розвитку цілей:
— розширити і поглибити знання вихованців за темою співпраці;
— сформувати певне (залежить від вибраної цілі співпраці) емоційно-оцінююче ставлення до предмету чи явища, на якому будується співпраця (це можу бути інтерес, захоплення, гордість, співчуття, неприйняття — тільки не байдужість);
— розкрити перед кожним вихованцем можливості для його особистої чи колективної участі в суспільно-корисній справі;
— навчати практичним навичкам і вмінням особистої турботи про навколишнє оточення та природне середовище, оточуючих людях, про себе самого;
— розвивати конкретні інтелектуальні, вольові, емоційні, фізичні здібності та якості вихованців;
— формувати сприятливі для розвитку вихованців взаємовідносини в учнівському колективі.
Цілі та завдання необхідно реалізувати їх шляхом особистої діяльності вихованців.
III. Психолого-педагогічна характеристика класу.
Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; розвиток самоврядування тощо. Вихователь може використати Орієнтовні питання для складання характеристики класу.
Орієнтовні питання для складання характеристики класу
Орієнтовні питання для складання характеристики класу
І. Загальні відомості про клас: кількість учнів, дівчат, хлопців
II. Соціально-психологічні особливості учнів
1. Соціометричний статус (на основі даних соціометрії): лідери, товариші, ізольовані, зневажені. Як здійснюється опора на лідерів.
2. Ставлення до громадського життя, участь у справах класу, школи окремих учнів, класу в цілому.
3. Участь у гуртковій роботі.
4. Ставлення до вчителів. Особливості проведення роботи з батьками, їх ставлення до школи.
5. Рівень учнівського врядування, органи врядування. Організаторські здібності учнів класу, спілкування в класі.
6. Рівень вихованості учнів класу.
III. Особистісні риси учнів класу
1. Мотиваційне середовище: інтереси, ідеали, переконання.
2. Самосвідомість: прагнення, самооцінка.
3. Індивідуально-типологічні особливості школярів: особливості темпераменту, моральні якості.
4. Особливості психологічного стану деяких учнів.
IV. Пізнавальні особливості учнів класу
1. Особливості сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, уяви.
2. Рівень інтелектуального розвитку.
V. Участь батьків у житті класу, школи
VІ. Педагогічні висновки. Завдання, на виконання яких має спрямовуватися робота з класним колективом (формулюються з огляду на характеристики класу)
IV. Основні напрями діяльності та справи класного колективу.
Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагогу необхідно визначити напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу. Допоможуть у цьому сформований учителем образ класу, його уявлення про організацію діяльності, спілкування і відносин у класному колективі.
Форми та способи життєдіяльності класу не мають визначатися набором випадково відібраних і не пов’язаних між собою заходів. Щоб добір справ був справді системним і науково обґрунтованим, вихователь має під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання учнів.
Необхідно передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах, водночас визначити як пріоритетний той вид діяльності, що якнайкраще вплине на розвиток особистості учнів та забезпечить неповторність класного колективу. Вибираючи форми й способи роботи, вчитель віддає перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час колективного планування. Як правило, ці заходи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів та сприяють їхньому розвитку.
Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення заходів. Оптимальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дасть змогу підвищити ефективність виховної діяльності.
Плануючи роботу з класним колективом спираємось на основні орієнтири виховання...
Основні орієнтири виховання
(основна школа)
1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість патріотичних почуттів, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури, культури міжетнічних відносин. | Любов до свого рідного краю, Батьківщини, народи. Повага до українських та родинних законів, звичаїв, обрядів і традицій. Відчуття своєї приналежності до України. Усвідомлення спільної власної долі з долею Батьківщини. Знання та володіння українською мовою. Прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу. Особисте усвідомлення себе українцем. Віра в духовні сили та майбутнє. Усвідомлення праці як життєвої потреби. Усвідомлення моральних та культурно-національних цінностей. Шанобливе ставлення до державної символіки. Осмислення відповідальності як важливої риси особистості. Усвідомлення особистістю своїх прав свобод, обов’язків. Свідоме ставлення до законів своєї держави. Дотримання правил та норм поведінки, соціально значимих для суспільства. Розуміння особистої відповідальності за свої вчинки. Активна життєва позиція щодо негативних проявів у соціумі. Знання про типи держав, політичні організації, виборчу систему. Активна громадянська життєва позиція. Знання історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах. |
2. Ціннісне ставлення до людей
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість духовно-моральної культури особистості (чуйність, чесність, правдивість, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, терпимість, миролюбність, ввічливість, делікатність, тактовність тощо). | Знання та розуміння особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюдських цінностей. Вміння співпрацювати з іншими, працювати в групі та в колективі. Вміння прощати і просити пробачення. Єдність моральної свідомості та поведінки. Єдність слова і діла. Активна моральна життєва позиція. Усвідомлення ідеалів сім’ї, родини. |
3. Ціннісне ставлення до себе.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість основних засад «Я-концепції» особистості (самопізнання, самовизначення, самовиховання, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінка тощо) | Вміння цінувати себе як унікальну і неповторну особистість. Знати наслідки негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини. Прагнення бути фізично здоровою людиною. Знання та вміння оцінювати свій фізичний та психічний стан, своє здоров’я. Вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі. Вміння уникати конфліктних ситуацій. Вміння адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них. Вміння коригувати та регулювати власну поведінку. |
4. Ціннісне ставлення до природи.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість екологічної культури. | Усвідомлення себе як невід’ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи. Усвідомлення ролі природи та її самооцінки у житті людини. Усвідомлення особистої причетності до збереження природних багатств. Бережливе ставлення до природи. Активна життєва позиція щодо збереження природи. Вміння природокористування. |
5. Ціннісне ставлення до мистецтва.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість естетичної культури мислення та культури почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтв. | Знання про види мистецтва та засобів їх виразності. Наявність художньо-естетичних емоцій, смаків, почуттів. Здатність виражати власне ставлення до мистецтва. Здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері та самореалізації. Потреба в спілкуванні з мистецтвом. Володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів. Вміння адекватно сприймати художні твори різних видів мистецтва. |
6. Ціннісне ставлення до праці.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість потреби у праці, потреби в | Усвідомлення соціальної значимості праці в житті людини. Повага до людей праці, які створюють духовні та матеріальні блага та цінності. Оволодіння основами наукової організації праці. Навички само обслуговуючої та суспільно-корисної праці. Навички ведення домашнього господарства. Знання про групи професій (за Климовим). Вміння професійного самовизначення. Розуміння економічних законів і проблем суспільства і засобів їх розв’язання. Цілеспрямованість. Наполегливість. Кмітливість. Працьовитість. Відповідальність. Вміння доводити справу до логічного завершення. Організованість. Вмотивованість. Асиртивність. |
Основні орієнтири виховання
(старша школа)
1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.
Критерії | Виховні досягнення |
Високий рівень сформованості громадянина – патріота України | Любов до Батьківщини, до рідного краю; повага до державних символів. Усвідомлення значущості української мови і ставлення до неї як до духовної цінності. Знання та усвідомлення необхідності дотримуватись конституційно – правових норм. Сформованість активної громадянської позиції, відповідальності за долю України. Усвідомлення національної ідеї, готовність переведення її в етико-антропологічну площину. Готовність до захисту інтересів Батьківщини. Стійке усвідомлення і застосування своїх прав, обов’язків, свобод. Участь в житті школи і учнівському самоврядуванні. Повага і толерантне ставлення до представників інших етносів, віро сподівань і культур. |
2. Ціннісне ставлення до людей.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість планетарного та ноосферного мислення. | Інтеграція національних та загальнолюдських цінностей. Готовність до моральних вчинків на засадах гуманного ставлення до людей. Активна участь у доброчинній діяльності. Здійснення вільного морального вибору. Навички соціальної взаємодії. Потреба допомагати іншим. |
3. Ціннісне ставлення до природи.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість екологічної культури: гармонійне співіснування з природою та зв’язок з національними традиціями; навичок екологічного партнерства. | Знання екологічного законодавства; знання основ безпечної життєдіяльності в умовах екологічної кризи; участь у природоохоронній діяльності. Знання особливостей інформації, харчової та радіаційної безпеки. Знання поновлювальних та альтернативних джерел енергії. Усвідомлення феномена людської природи і духовності, впливу природного довкілля на менталітет людини. Навички оздоровлення довкілля; відповідальне ставлення до природи, правових норм, до природи як середовища існування людини. Почуття особистої причетності до збереження природних багатств відповідальності за них. |
4. Ціннісне ставлення до праці.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість: усвідомлення дітьми значущості праці; потреби в трудовій активності; знань економічних законів і проблем суспільства; ініціативності; готовність до творчої діяльності. | Знання соціально – економічного законодавства України. Сформованість практичних умінь і навичок ведення домашнього господарства; навичок колективної діяльності. Практичне володіння основами ділової етики, інформаційно-комунікативними технологіями. Професійне самовизначення. Уявлення про техніку пошуку роботи. Проектування професійної діяльності. Сформованість корпоративної культури. Творчі і трудові досягнення. |
5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
Критерії | Виховні досягнення |
Сформованість високого рівня естетичної культури на основі сприймання та оцінювання художніх шедеврів національної та світової класики, сучасного мистецтва. | Сформованість потреби спілкування з мистецтвом (сприймання художніх творів, власна співтворчість). Розуміння і аналіз художніх образів мистецтва. Вміння розрізняти цінності і квазіцінності (піднесене і повторне); готовність до створення естетичного середовища. Навички до розробки і участь в творчих і мистецьких проектах; творче самовираження і самореалізація. Участь у позакласній та позашкільній діяльності. |
6. Ціннісне ставлення до себе.
Критерії | Виховні досягнення |
Рівень сформованості здорового способу життя (духовного і фізичного) | Розуміння та аналіз «Я-концепції». Імунітет до асоціальних впливів; готовність до виконання різних соціальних ролей. Вміння орієнтуватися та адаптуватися у життєвих ситуаціях; вміння розв’язувати конфлікти на основі толерантності, терпіння. Володіння навиками самовиховання. Визначення життєвих пріоритетів, цілей та ідеалів. |
Коментарi