VII Міжнародний фестиваль творчості молоді "Фолькові інспірації"

/Files/images/2017-1/Грамота Шлапак.jpg

Сюжет на каналі "ІНТЕР"

Відео "Одного разу у Лодзі..." - переможець у номінації "відеофільм" конкурсу "Золотий Човен"

/Files/images/aaatest/121112.JPG

Перший день VII Міжнародного фестивалю «Фолькові інспірації» пройшов не у місті Лодзь, а в скансені – Ловіцькому Етнографічному Парку в Маужицах (якщо ви колись бували в українському музеї «Пирогово», то зможете приблизно уявити, як цей скансен виглядає). Переїзд відбувався на трамваї, потім на спеціальному приміському потязі, а далі – автобусом.

Відкривали фестиваль танцювальні колективи, музиканти та співаки, які приїхали з України, Білорусії, Росії, Палестини, Грузії, і звісно ж – господарі фестивалю, колективи з Лодзі та Познані. Вони вражали запальними рухами та мелодіями, так що ноги самі починали танцювати.


Галерея "Скансен у Маужицах"

Після обіду учасники фестивалю взяли участь у різних цікавих майстер-класах: випічки хлібу, плетіння вінків з квітів, вишивці бісером, створення витинанок. Особливо захопливим заняттям виявилося плетіння вінків. Усі дівчата були в захваті від цього, так як половина не вміли робити щось подібне раніше. Врешті, у кожної вийшло якесь не схоже на інше, унікальне плетіння. Атмосфера була, на диво, казкова, таємнича та загадкова.

Особливо запам’ятався момент, коли усі учасники фестивалю - танцюристи, співаки та музиканти були в костюмах - здійснили невеличку спільну подорож дорогами парку. Потім усі пішли до річки, й дівчата кинули свої вінки у воду в очікуванні побачити долю свого майбутнього кохання (у нас цей обряд проводить на свято Івана Купала з 6 на 7 липня, а в Польщі - раніше).


Галерея "Фолькові інспірації. Перший день"

Чекаємо на другий день фестивалю.

Тарасенко Олександра


/Files/images/2015/3423532.jpg

Квест

Сьогодні, 21 червня, – другий день фестивалю. Свої пригоди ми почали з тематичної гри дорогами Лодзі – місту чотирьох культур. З розповіді волонтера ми дізналася про місцевий фольклор і сучасні реконструкції екс-фабрик, - заводів.

Під час гри кожна команда мала виконати 2 основних завдання: викласти слова «Фолькові інспірації» з тіл учасників команд та створити відео-привітання для гостей фестивалю. На мою думку, наша команда впоралася на відмінно.


Галерея "Квест по Лодзі"

Після гри ми відвідали «Мануфактуру» - найбільший торгівельно-розважальний центр в Європі та музей міста Лодзі, який розташовано у палаці – маєтку власника багатьох мануфактур – Познанського. Експозиція музею представляє історію розвитку міста та життя відомих особистостей як традиційними так і сучасними засобами передачі інформації. Кілька залів у музеї відведено під експозицію творчості Артура Рубінштейна - відомого польського композитора та піаніста.

А внутрішнє подвір’я палацу – місце для фотосесії!

Інтеграційна вечірка

Ввечері цього дня в Палаці молоді відбулася зустріч усіх учасників фестивалю. Для нас провели цікаву розважальну програму, де виступали всі бажаючі. Найцікавіша частина вечора - дискотека. Але не така собі звичайна, як ми звикли. На танцполі - учасники з 9 країн! Усі танцюють, сміються, знайомляться та просто розважаються!


Галерея "Інтеграційна вечірка"

Діджей оголосив останню композицію о 23.30. Спеціально замовленим великим автобусом делегації, проживають у двох сусідніх хостелах, розташованих у центрі міста, були завезені опівночі до місця проживання. Це була найкраща дискотека у світі!

Тарасенко Олександра


/Files/images/2015/213232.JPG

Сьогодні, третій фестивальний день, і ми провели його у Фольковому містечку, яке розташувалося у Мануфактурі. День почався з відкриття етно-фольк сцени. Потім, протягом всього дня, учасники фестивалю і всі бажаючі мали можливість відвідувати різні фолькові зони, такі як: ремісничі майстерні, декупаж, ткацький верстат, анімації та презентації різноманітних традицій і культур, зустрічі з цікавими людьми, навчальні ігри, виставки, спільні танці різних народів.

Найцікавішою подією дня стало виконання учасниками фестивалю Дабки – національного палестинського танка. Танцюристи з Палестини демонстрували рухи свого національного танка. Всі учасники утворили велике коло та, тримаючись за руки, повторювали рухи. Танець виявився нескладним, тому всі із задоволенням вчили його.

У другій половині дня проходили конкурсні виступи учасників фестивалю, а саме – конкурс «Золотий Човен» у номінації «вокал». Вдало виступили у конкурсній програмі й дівчата з ГНТН - Романенко Анастасія та Карпенко Вікторія. Результати конкурсів "Золотий Човен" будуть оголошені 27 червня на гала-концерті.


Галерея "Третій день ФІ 2017"

Гарною окрасою завершення конкурсного дня став виступ учасника фестивалю – Деніса Сміта з Голландії. Пісня чеського співака Карела Гота у його виконанні та у супроводі кордебалету театру моди «Дебют» з Кривого Рогу не залишила байдужими глядачів вечірньої програми.

В цілому, день видався кумедним, жарким та веселим.

Тарасенко Олександра

/Files/images/2015/I32142526.JPG

У рамках VII Міжнародного фестивалю «FOLKOWE ISPIRACJE» відбулась зустріч з видатною людиною міста Лодзь - істориком, композитором, поетом, письменником та майстром на всі руки - Янушем Анджеєм Бернером.

Під час зустрічі учасники фестивалю задавали цікаві запитання про творчу діяльність Януша. Найбільше їх здивувало його хобі, а саме зацікавленість норманською культурою далеких часів.

Барнер захоплюється норманською історією, а тому намагається передати її в усіх напрямках мистецтва, але не тільки історія захопила Барнера. Він займається виготовленням виробів з металу. Деревина в його руках перетворюється на мініатюрних вікінгів, королів та воїнів.

Юні журналісти дізналися про діяльність «вікінга сьогодення», багато нової інформації, яка надихнула учасників фестивалю на продуктивну роботу. Як сказав Януш Бернер - «…ніколи не пізно спробувати щось нове!».

Машталір Влад


/Files/images/2015/ма.jpg

Сьогоднішній день був дійсно цікавим, особливо в другій його половині. Наша група, яка складається з восьми людей, повинна була представити Україну в будь-якому вигляді: чи то станцювати, заспівати, розповісти вірш, чи то зварити народну страву, зробити щось своїми руками.

Ми вибрали останнє, тому, ще вдома підготувавшись, привезли до Польщі купу ниток та різнокольорових стрічок, з яких потім, відповідно, робили ляльки-мотанки та браслети.


Галерея "День України на ФІ 2017"

Все це відбувалося в невеликомДодати галереїу наметі, біля якого постійно снували цікаві учасники фестивалю, туристи та просто місцеві жителі. Чомусь ми спочатку думали, що до нас навіть ніхто не підійде, але як тільки ми все було готове, люди одразу ж почали підходити. І тут робота закипіла. Дуже кумедно було розповідати малим дітям про особливості плетіння ляльок-мотанок на польсько-англійсько-українській мові. Але ми - впоралися: діти задоволені, батьки вдячні, ми - радісні.

До того ж, не тільки діти виявили бажання опанувати науку «ниток та стрічок». До нас підходили дівчата з Грузії, також учасниці фестивалю, дорослі жінки та й навіть деякі чоловіки з цікавістю позирали на наш чудо-стіл.

Процес навчання людей завжди здається нудним та нецікавим, але сьогодні усі навколо були щасливі й радісні. А у вечорі відбувся український концерт.


Галерея "Концерт на День України"

Тарасенко Олександра


/Files/images/2015/DSC_1541.JPG

Цей день був насичений різноманітними масштабними подіями. Спочатку танцюристи з хореографічного колективу «Барвінок» влаштували для нас флешмоб – гопак. Це був мега-танець, в якому брали участь людей різних поколінь, віку та статі. Було цікаво дивитися на вражених палестинців, які намагалися повторити рухи українського народного танцю. Всі бажаючі зібралися у величезне коло й почали танцювати! Хлопці й дівчата з «Барвінку» показували елементи, а інші - повторювали. У когось виходило гарно, у когось – не зовсім, але та атмосфера згуртованості та дружелюбності, що панувала тоді, не залишала нікого сумними та байдужими. Навіть фотографи й відеооператори, які стояли в самому центрі цього круговерту, танцювали разом з нами.


Галерея "6 день Фі 2017"

Потім на великій сцені проходив конкурс «Золотий Човен» у номінації «хореографія». Кожний учасник, кожний колектив намагався показати, що саме він найкращий! Конкурс тривав протягом трьох годин, і весь цей час біля сцени стояли уважні глядачі, які, незважаючи на біль в ногах та утому, стояли й споглядали на шикарне видовище. Всі і все було на найвищому рівні, та хочу відзначити колективи, виступи яких найбільше врізалися в мою пам’ять: танцювальний колектив «Фламінго» та «Барвінок» з Києва, грузинський народний колектив «Гефолк» (від них не можна було відірвати очей) та російський народний колектив пісні й танцю.

Закінчив наш день концерт, організований спеціально для глядачів. Номери були надзвичайно видовищними, динамічним та яскравими. Через гучні оплески навіть музику деколи не було чути!Глядачам все сподобалось.

Тарасенко Олександра


/Files/images/2015/DSC_0256.JPG

Шостий день запам’ятався вечірнім концертом, в якому брали участь багато колективів, які до сьогодні ще не виступали. Наприклад, гімнасти з помпонами, акробати з прапорцями. Виступали навіть люди з особливими психічними потребами. Приємно здивував той факт, що їм приділяють належну увагу, займаються їхнім розвитком. А Аплодисментів було - більше, ніж іншим виконавцям!


Галерея "5 день ФІ 2017"

Ввечері для нас виступав білоруський сольний колектив «Ляльки Corporation». Відомі пісні, яскраві костюми, харизматичні артисти запалили увесь простір Мануфактури. Ще не було такого, щоб глядачі перекрикували солістів. Та сьогодні таке диво сталося. Особливо воно проявилося, коли лунала пісня «Розпрягайте, хлопці, коней». Приспів: «Маруся раз, два, три, калина!» співали не тільки українці, а й білоруси, поляки та росіяни. А ще – представники багаточисельної української трудової діаспори у Лодзі. Захопливе видовище було цього вечора!

Тарасенко Олександра


Галерея "Концерти у Мануфактурі"

В дообідній час ми побували науково-технічному центрі ЕС-1 (перша електростанція Лодзі), який виявився не просто нудним будинком з безліччю експонатів, а дійсно крутим місцем, де багато чого нам показували на практиці.

/Files/images/2017/76567.jpg

За допомогою фінансування Євросоюзу величезні, циклопічні будівлі «електровні» (так це звучить по польські), за три роки були переобладнані на Центр Науки для малих та дорослих.

/Files/images/2017/6767.jpg

Перша зала, в якій ми побували - це приміщення, де зберігали величезні об’єми води, необхідної для роботи станції. Висота стелі – близько 40 метрів, тому у ньому дуже легко розмістився найновіший та найсучаснийший у Європі ЦИФРОВИЙ ПЛАНЕТАРІЙ на 110 посадкових місць.

/Files/images/2017/6575.jpg

Його вартість – 3 мільйони 250 тисяч євро. Він дає можливість глядачам зануритися у глибини космосу не встаючи з посадкових місць (доречи – у планетарії не сидять, а майже лежать у комфортних кріслах для огляду цифрового Всесвіту).

/Files/images/2017/7767.jpg

Далі ми попрямували до машинної зали, у якій збереглося оригінальне устаткування – турбогенератора. За допомогою мультимедійних засобів – проекції та звуку, нам було продемонстровано принципи роботи цьої 20-ти метрової машини.

/Files/images/2017/5777.jpg

В наступній залі - макети інших генераторів. Вони в свій час теж виробляли електроенергію.

/Files/images/2017/7665467.jpg

Ми мали можливість не тільки споглядати, а й торкатися предметів, проводити досліди з електромеханіки, оптики, термодинаміки, грати у навчальні ігри по одному та у складі групи. Одна з таких ігор знаходиться у залі мікро- та макро-світів. Гра полягала в тому, що в спеціальному автоматі розташовувалися несправжні збільшені в мільйони разів молекули. Гравці повинні здогадатися, молекули якої речовин перед ними, залежно від кольору, розміру та інших чинників. В кімнаті також були величезні екрани, з допомогою яких у школах на уроках астрономії було б дуже цікаво вивчати моделі Землі, розташування небесних тіл, назви зірок та інших планет.

/Files/images/2017/54354.jpg

Щоб усе подивитись, випробувати, пограти в усі навчальні ігри, провести усі досліди – одного дня – мало. Тому й квитки, які необхідно купувати на вході – дійсні два дні.

З плином часу на фестивалі починаєш вбачати в ньому свої особливі плюси. Один з них - розвиток та вивчення іноземних мов. На майданчику з "класами", крім самих учасників, ходили також журналісти, які брали інтерв'ю у деяких людей, серед яких опинилася і я. Так як ведуча не знала ні української, ні російської мов, на її питання треба було відповідати англійською. В момент непідготовленої відповіді думки з шаленою швидкістю снують в твоїй голові і ти говориш перше, що спаде на думку.

Розвиток своїх мовленнєвих здібностей можна розвинути не тільки під час спілкування з журналістами й камерою, а й під час розмови з учасниками фестивалю, приїхавши з інших країн.

/Files/images/2017/DSC_0880.JPG

На відміну від 6-ти попередніх фестивалів, святкова хода учасників фестивалю відбулась у останній день, а не у перший. Для додаткового оформлення колони, організатори запланували майстер-класі: плетіння амулетів для снів, вінків, розмальовування плакатів, під час яких учасники кожної делегації проявляли свої таланти художників, декораторів, оформлювачів.

Після обіду, хоча час від часу протягом всього дня зливав невеликий дощик, головною вулицею міста Петраковською, відбулася парадна хода всіх учасників фестивалю.

/Files/images/2017/DSC_0481.JPG

Представники кожної з країн несли свій прапор, йдучи величезною колоною. Спочатку гарненько світило сонечко, але трохи пізніше почала затягувати велика сіро-синя хмара.

/Files/images/2017/DSC_0484.JPG

І якраз посеред параду з неба полила злива. Раптова злива за кілька секунд розігнала різнокольорове море учасників ходи. Мені тоді пощастило побувати в ролі фотографа - так, саме пощастило! - тому що треба було оббігти весь цей рій по декілька разів, щоб встигти все сфотографувати.

/Files/images/2017/DSC_0649.JPG

Коли почався дощ, шалена паніка перекинулася й на мене. Та після декількох секундної перерви під аркою красивого будинку я знову почала знімати, але не просто людей в яскравих костюмах, а веселу молодь, яка танцювала під дощем. Майже всі танцювальні колективи вибігли з укриття й почали витанцьовувати під зливою!

/Files/images/2017/DSC_0679.JPG

Саме в той момент дійсно розумієш, що таке справжня радість! Бажаю, щоб кожний, хоча б раз у своєму житті, побував на такому дійстві. Від наших посмішок і яскравого настрою навіть небо прояснилося, і хода продовжилася.

/Files/images/2017/DSC_0580.JPG

Мокрі й щасливі ми переїхали на міських автобусах до театру (для нас місто виділяло кілька разів за фестиваль величезні автобуси-гармошки – «Мерседеси». У музичному театрі мав відбутися ювілейний звітний концерт ансамблю пісні та танцю "POLTEX". До початку залишалось ще 20 хвилин і у буфеті усіх охочих пригощали чаєм та лате. Ансамблю виповнилося 55 років і тригодинний концерт став гарною нагодою ближче познайомитися з народними польськими танцями. Найбільше вразило те, що на сцені були присутні танцівників різних вікових категорій: від 5 до 50+ років. Брали участь в постановках також батьки дітей-танцюристів.

Це був найкращий і найбільш пам'ятний день з усього фестивалю. Просто неймовірно!

Тарасенко Олександра



Галерея "Завершення фестивалю"

День починається не з кави, а ще краще - з вручення нагород! О 10 годині ми, фотографи, попрямували до Палацу молоді, де нам вручали "Човни" – офіційні призи фестивалю й грамоти, а також приємні подарунки за зайняті призові місця. Наша команда отримала 2 Срібні Човника та 2 Бронзові Човника, а також грамоту – відзнаку журі. Для переможців – представників української делегації з Києва, російської делегації, польської молоді було влаштовано чаювання.

/Files/images/2017/DSC_0906.JPG

В цей день, в вечорі, у Академії Мистецтв відбувся гала-концерт фестивалю. Учасники виступали, організатори оголошували переможців в різних номінаціях (цього разу - танцюристів, дизайнерів, співаків, відеооператорів), нагороджували подарунками й цінними призами.

Несподіванкою для нас (хоча у душі ми, безперечно, цього прагнули) стала найвища нагорода «ЗОЛОТИЙ ЧОВЕН» за конкурсну роботу відео групи, фільм про фестиваль «Одного разу у Лодзі…». Наш чотирьоххвилинний відео кліп цілком показали на великому екрані…

/Files/images/2017/DSC_0830.JPG

Під час нагородження хтось плакав від щастя, а хтось – навпаки, бо не посів призового місця... Але, не зважаючи ні на що, після концерту всі щасливо посміхалися, фотографувалися, танцювали і просто раділи. Фінал був дійсно грандіозний: представники країн зібралися на сцені-подіумі, підняли свої прапори і всі разом почали співати гімн фестивалю.

/Files/images/2017/DSC_0884.JPG

Після закінчення ми поїхали на дискотеку в Палац молоді, де пробули до пізньої ночі.

Як і все чудове, фестиваль теж закінчився… А відчуття щастя змішалося з краплею суму й небажанням покидати вже таких близьких нових друзів, місто Лодзь, по-домашньому затишний хостел «Цинамон» і фестиваль в цілому.

Спогади від фестивалю ще довго будуть гріти мене холодними зимовими вечорами. Це були 8 надзвичайних днів, які я ніколи не забуду!

Дякуємо організаторам Фестивалю, сотні волонтерам, які допомагали провести усі 47 подій фестивалю, дякуємо організатору участі нашої делегації - Олегу Анатолійовичу за таку чудову можливість побувати так далеко від дому, представити нашу країну на міжнародному рівні, продемонструвати наші навички та вміння, познайомитися з підлітками з Польщі, Білорусі, Грузії, Палестини, Нідерландів, Чехії, Італії, Росії та різних регіонів України.

До зустрічі! До зустрічі на фестивалі у Славутичу, «Артеці», Мінську… знову у Лодзі!!!

Тарасенко Олекандра



РЕЗУЛЬТАТИ участі МедіаЦентру «ОКО» у VII Міжнародному фестивалі творчості молоді «Фолькові інспіраціі»

«Золотий човен» - відеоробота Тарасенко Олександри та Шлапак Милани.

«Срібний човен» - фоторобота Руденко Аліни.

«Срібний човен» - фоторобота Хохлова Богдана.

«Бронзовий човен» - фоторобота Тарасенко Олександри.

«Бронзовий човен» - фоторобота Руденко Аліни.

«Особлива подяка журі» - фоторобота Тарасенко Олександри


ЗАПИС ФІНАЛЬНОГО КОНЦЕРТУ фЕСТИВАЛЮ НА САЙТІ http://www.folkoweinspiracje.pl/

Кiлькiсть переглядiв: 399

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.